НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ВІДДІЛ ГІДРОДИНАМІЧНОЇ АКУСТИКИ

     З ІСТОРІЇ ВІДДІЛУ

     Відділ створено у 1961 році. Основним його завданням було проведення фундаментальних теоретичних і експериментальних досліджень у галузі механіки, пов’язаній з вивченням механізмів генерації звуку потоком рідини, збудження коливань і хвиль у пружних тілах, що контактують з рідиною, взаємодії звукових збурень з нестаціонарними турбулентними течіями. Важливим напрямком наукових досліджень стало дослідження можливостей керування процесами генерації звуку й поширення звукових хвиль у рідині. Протягом багатьох років відділом керував академік НАНУ В. Т. Грінченко. З 2017 р. завідувач відділу - доктор фізико-математичних наук Н.С.Городецька.
     У 2017 р. відділ було об'єднано з науковим відділом динаміки пружних систем у рідині.

     ОСНОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

• З метою відпрацювання рекомендацій по створенню гідроакустичних антен для прийому низькочастотних звукових сигналів усебічно вивчені особливості формування потоку й характеристики когерентних структур при обтіканні довгих гнучких циліндрів . Розроблено систему сенсорів, фізичні й геометричні характеристики яких дозволяють експериментально визначити параметри турбулентних пульсацій тиску на поверхні, що обтікається.
• Розроблено методи аналізу характеристик стаціонарних і нестаціонарних звукових полів, генерованих випромінювачами різних типів. Розв’язано спряжені задачі електропружності, що дозволило напрацювати рекомендації для узгодження характеристик джерел енергії й коливальних систем. Розроблено спеціальні типи випромінювачів звуку у воді, які ефективно використовують ефекти пружно-рідинної взаємодії для керування резонансними властивостями механічних компонентів випромінювача.
• Розроблено методи моделювання звуків дихання людини. Створено систему реєстрації, зберігання й обробки звуків дихання, покладену в основу комп’ютерного фонореспірографічного комплексу, клінічне використання якого дозволено Міністерством охорони здоров’я України. Обґрунтовано вимоги до сенсорів, що використовуються для реєстрації звуків на поверхні людського тіла і створено такі сенсори. На основі вироблених наукових рекомендацій створено зразки електронних стетофонендоскопів, позбавлених недоліків, притаманних сучасним механічним пристроям для прослуховування легень і серця. Розроблено підходи до ідентифікації певних захворювань легень на базі сучасних методів аналізу звуків дихання.

     Розробки відділу використовувались при створенні гідроакустичних пристроїв. Методи реєстрації й обробки звуків дихання використовуються у ряді клінік України.