П.В.Лук'янов
Взаємодія квазигоризонтального вихора з приповерхневою дрейфовою течією, що викликана стаціонарною вітровою дією

Прикладна гідромеханіка, Том 13 (85) № 1, (2011) с.35-42
У роботі чисельно розв'язується задача взаємодії квазігоризонтального компактного вихора з дрейфовою течією, що визвана стаціонарною вітровою дією. Модель задачі - негідростатична. Використовуються повні рівняння Нав'є-Стокса у наближенні Буссинеска, які осереднено за Рейнольдсем. Для апроксимації коефіцієнтів горизонтальної турбулентної дифузії використовується модель Смагорінського, а для вертикальних - Прандтля-Обухова. У початковий момент вихор задається під полем дрейфової течії у беспосередній близості до неї або у її нижній частині. З часом, із-за вертикальної дифузії, відбувається взаємодія верхньої частини вихора з дрейфовою течією. Отримані результати узгоджуються зі здравим глуздом: вихор нахиляється у вертикальній площині, а його верхня частина зноситься дрейфовою течією. Взаємодію можна класифікувати як слабку та сильну. При слабкій взаємодії вихор просто зноситься течіею і слабо деформується на кожному з горизонтів. При сильній взаємодії горизонтальна структура вихора вже не нагадує свій початковий вигляд.
КЛЮЧОВI СЛОВА:
квазигоризонтальний вихор, турбулентна дифузія, приповерхнева дрейфова течія
МОВА ТЕКСТУ: російська