П.В.Лукьянов Про автомодельно-аналiтичні розв'язки задач молекулярної та турбулентної дифузiї вихора |
Прикладна гідромеханіка, Том 10 (82) № 4, (2008) |
| Показано, що автомодельнi залежностi для азимутальної компоненти швидкостi та вертикальної компоненти завихореностi, якi реалiзуються в експериментi, мають якiсно подiбну структуру до двох автомодельно-аналiтичних розв'язкiв задачi про турбулентну дифузiю вихора. Турбулентнiсть апроксимується iнерцiйним iнтервалом, для якого характерне квадратичне зростання у часi коефiцiєнта турбулентної дифузiї. Порiвнюються розв'язки для турбулентної та молекулярної дифузiї, що вiдповiдають ненульовим першому та третьому моментам завихорености. Отриманий автомодельно-аналiтичний розв'язок турбулентної дифузiї вихора, що вiдповiдає першому моменту i має миттєвий розподiл у виглядi вихора Лемба. Рiзниця лише полягає у тому, що швидкiсть виродження його у часi, у вiдповiдностi до роз'вязку, пропорцiйна t-3, в той час як вихора Озеена (молекулярна дифузiя) - t-1. Порiвняння другого розв'язку для турбулентної дифузiї з розв'язком "дифузiйної моделi" компактного вихора (молекулярна дифузiя) вказує на те, що i в даному разi має мiсце якiсна схожiсть (iзольований гауссiан), проте швидкостi виродження у часi при достатньо великих його значеннях пропорцiйнi t-6 та t-2 вiдповiдно для турбулентної та молекулярної дифузiї. |
|
КЛЮЧОВI СЛОВА: *** |
| МОВА ТЕКСТУ: російська |