НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ВІДДІЛ ТЕХНІЧНОЇ ГІДРОМЕХАНІКИ

     З ІСТОРІЇ ВІДДІЛУ

     Відділ технічної гідромеханіки був створений в 1965 році. Він є „спадкоємцем” відділів гідромеханіки судна (керівник академік АН УРСР Г. Е. Павленко) й гідродинаміки великих швидкостей (керівник д. т. н. А. Н. Панченков). З 1965 по 1972 роки відділом керував к. т. н. М. М. Дідковський, з 1972 по 1979 – член-кор. НАН України О. Я. Олійник, з 1979 по 2004 рік – д. ф.-м. н. М. В. Салтанов. З 2004 року відділом керує член-кор. НАН України В. І. Нікішов. Зараз у відділі працюють один доктор наук і п’ять кандидатів наук.

     НАУКОВІ НАПРЯМКИ Й РЕЗУЛЬТАТИ

     У відділі виконуються як теоретичні, так і експериментальні дослідження різних проблем механіки рідини. Більша частина експериментальних досліджень проводиться з використанням великомасштабних установок Інституту – дослідного басейну, гідравлічних лотків. Окрім того, у відділі є мала лабораторія з круговим басейном, призначеним для проведення експериментальних досліджень характеристик поздовжніх вихорів (вихорів Гертлера).

     Відділ розвиває методи чисельного моделювання течій рідини й процесів взаємодії тіл між собою і з обмеженими поверхнями. В якості останніх розглядаються як тверді стінки довільної конфігурації, так і поверхні що деформуються (зокрема, поверхня розподілу вода – повітря). Розроблено новий метод для розв’язання двовимірних рівнянь Нав’є–Стокса у багатозв’язних областях з використанням рівнянь переносу завихреності в основній області течії. Адаптивність цього підходу дозволяє більш економно й точно, розв’язувати задачі при великих числах Рейнольдса. На основі цього методу досліджені режими течій у системі тіл, розташованих паралельно й послідовно, обґрунтовані нові схеми зменшення гідродинамічного опору погано обтічних тіл.

     Розроблено чисельний алгоритм для моделювання нестаціонарних гідравлічних течій. На його основі проведені розрахунки гідродинамічних характеристик течій на заданій області річки Дніпро поблизу м. Києва й отримані прогнозні оцінки швидкості течій і рівнів підйому води в умовах весняного паводка з урахуванням профілю дна та його деформацій. Створений спеціальний лоток для моделювання процесів переносу донних наносів та оптичні засоби вимірювання характеристик розмиву дна.

     Побудовано математичні моделі процесу генерації магнітного поля рухомими об’єктами у слабо провідній рідині. Показано, що індуктивне магнітне поле може бути зареєстроване сучасними магнітометрами.

     Значна увага приділяється вивченню нелінійних процесів взаємодії поодиноких поверхневих хвиль з береговими схилами й топографічними неоднорідностями донної поверхні. Виконуються дослідження поширення і взаємодії внутрішніх поодиноких хвиль великої амплітуди з топографічними неоднорідностями донної поверхні, а також зі схилами.

     У відділі досліджуються тонкі особливості структури турбулентних полів скалярних домішок. Вивчається специфіка формування спектра флуктуацій оптичного показника заломлення, зумовленого флуктуаціями температури й солоності, і розробляються моделі для його опису. Проводиться аналіз статистичних характеристик світлової хвилі, яка поширюється в морському середовищі.

     Виконуються роботи з вивчення рухів стратифікованої рідини під впливом відцентрованих і електромагнітних сил. Побудовані асимптотичні залежності для опису окремих мод. На основі цих досліджень запропоновані класифікаційні діаграми типів рухів.

     ПРИКЛАДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

     Співробітники відділу беруть участь у виконанні великих господарчо-договірних робіт, серед яких слід відзначити будівництво залізнично-дорожнього мостового переходу на р. Дніпро біля м. Києва, будівництво мостового переходу через р. Аму-Дар’я, створення й експлуатація суднового ходу в дельті Дунаю.