В.Н.Олійник
Про механізми формування акустичних властивостей легеневої паренхіми

Акустичний вісник, Том 4 № 3, (2001) с.53-66
Проаналізовано анатомічну будову дихальної системи людини. Для частот, що характерні для звуків дихання, обгрунтована можливість представлення респіраторної зони легенів як суцільного середовища з мікроструктурою. Розроблено акустичну модель легеневої паренхіми на основі фізичних уявлень про дисперсію й поглинання звуку в емульсіях. Для випадку термічної незалежності зерен емульсії (альвеол) отримано аналітичний вираз, який описує швидкість звуку і коефіцієнт зтухання в паренхімі. Показано, що поведінка швидкості звуку, передбачена емульсійною моделлю, аналогічна тенденціям, які описуються простими газо-рідинними моделями. Встановлено сильну залежність коефіцієнта затухання звуку від частоти й концентрації газової фази паренхіми. Показано, що при низьких значеннях наповненості легенів повітрям частотна залежність затухання в досліджуваному діапазоні є квадратичною, а при високих - демонструє перехід до кореневої тенденції зі зростанням частоти. Ця особливість обумовлена сильною зміною розмірів альвеол під час дихального циклу. Відзначено значне зменшення затухання звуку в паренхімі під час глибокого вдоху.
КЛЮЧОВI СЛОВА:
паренхiма, альвеола, газо-рiдинна емульсiя, мiжфазний теплообмiн, термiчна дисперсiя, термiчна дисипацiя
МОВА ТЕКСТУ: російська